Ukrayiina

Ukrayiina
Україна


(Flag)	(Coat of Arms)

Ukrayiina (Україна) ko leydi e Yuroopu. To bannge geɗe leydi, ko leydi ɓurndi mawnude e ɓurndi heewde pine e nder Yuroopu fof.

Tariya

Daartol aranol

E teeminannde 7ɓiire-9ɓiire, ɗeen leyɗeele ko leƴƴi Slavic fuɗnaange hoɗnoo, e nder feccere hakkundeere Ukrayiina hannde ndee e feccere hirnaange Roosiya hannde ndee. E yontaaji hakkundeeji, leyɗeele ɗiɗi ɗee fof ngonnoo ko e dowla gooto, laamorgo mum ko Kiev.E teeminannde 12ɓiire, dowla Kiyev fuɗɗii feccude e nder laamuuji keewɗi. E teeminannde 12ɓiire, Yuri Dolgoruky, ɓiy 6ɓo laamɗo Kiev biyeteeɗo Volodymyr Monomakh, alaa hakke e jappeere laamu, ɗum noon o ummii ngam heɓtude leyɗeele to fuɗnaange-rewo.

Nii woni, e cakkital teeminannde 12ɓiire, leƴƴi Slavic en tawi koye mum en e leyɗeele hakkundeeje Riisi. Ko adii nde ɓe ngartata, leƴƴi ɓadtiiɗi Finlandenaaɓe hannde ɓee ina nguurnoo e Mosku, ko Dolgoruky sosi ɗum wuro. Hare fuɗɗii hakkunde laamu Vladimir-Suzdal (hannde ko Roosiya hakkundeejo) e Kiyev, ɗum addani ɗum seertude e dowla Kiyev^[1]

Slav en ko adii nde diine kerecee en naatata

Caggal nde konu Batu ari e hitaande 1240, hooreejo dowlaaji worgo ɗii, hono Aleksanndere Nevski, wonti ɓiy Batu jibinaaɗo. Naatgol Aleksanndar e hareeji bannge Batu addani ɓiyiiko gorko biyeteeɗo Daniil, jahroowo e duuɓi 16, wontude laamɗo gadano Mosku, ɗum addani Riisi hannde oo ƴellitaade. Wuro mawngo ngoɗngo e yontaaji hakkundeeji e nder leydi Roosiya hannde oo, ko Veliky Novgorod, ngo wonnoo ko e haɓde e Moscow, Moscow heɓti ngo tan ko e hitaande 1478.

Leƴƴi Ukrayiina e Belarus, ɗi ceerti e Riisinaaɓe haa jooni caggal teeminannde 14ɓiire, naatii e Lithugea (haa e teeminannde 18ɓiire, ɗeen leƴƴi ɗiɗi ina njokkondiri no feewi, ɗemɗe Ukrayiina e Belarus ina mbaɗi haa hannde 84% e keewal ngewte).

E darorɗe teeminannde 15ɓiire, Horde kaŋŋe, dowla lomto Batu, feccii e Laamu Kirime, Laamu Astrakhan e Kazan, e Dowla Muscovite (Russie), jogorɗo waɗde hareeji njiyaagu e sehilaaɓe mum ɓooyɓe e hoɗdiiɓe mum, ko adii fof ko e Lithugea. Hareeji ina njokki haa jooni ngam heɓtude wuro Smolensk. Riisinaaɓe, hono Ukrayiinnaaɓe e Belarusnaaɓe, iwdi mum en ko e leƴƴi Slavic en fuɗnaange, mbaɗti leñol ceertungol e nder Laamaandi Moscovite e nder teeminannde 15ɓiire-17ɓiire^[2]^[3]^[4]^[5].

Jamaanu keso

E teeminannde 15ɓiire e 16ɓiire, wakili’en ɓurɓe maantinde e leñol Ukrain peeñii - Kosaak en, konuuli daraniiɓe ngenndi ndii e hareeji hoɗdiiɓe. Riisinaaɓe hannde ngari e Ukraine ko e teeminannde 17ɓiire, e nder hare ngam heɓde ndimaagu Ukrain e hitaande 1648-1654, e haɓaade njiyaagu Poloñ e gardagol Bohdan Khmelnytsky, e hitaande 1654 nanondiral siynaa e Riisi^[6].

Ukranjiinaaɓe njiyraaka no ɓiɓɓe leydi nii, tee ina keewi neldeede to Riisi ngam golloraade doole, ɗum noon ina luulndii nanondiral 1654. (10 000 Ukrainnaajo maayi e nder ngonkaaji ɗi laaɓaani e nder mahngo kanndaa Ladoga.) E hitaande 1708, Ivan Mazepa, hooreejo Ukraninaaɓe e oon sahaa, ummini rewolisiyoŋ ngam yiɗde taƴde jokkondiral mum e Riisi, tawi fuɗɗinooma hare mum e Suwed. E hitaande 1775, Riisi halki Kosaak en Ukranjiinaaɓe e caka mum en, hono Sich, ko ɗum addani leñol Ukraninaaɓe maccude ɗum en rewrude e Russifikaasiyoŋ (e ɗemngal Riisi Русификация) - halkude ɗemngal e pinal Ukraninaaɓe^[7].

Yeruuji ɓurɗi teeŋtude e ngalɗoo politik ko kuulal Ems (e ɗemngal Riisi Эмский указ) e kuulal ministeer geɗe nder leydi Riisi biyeteeɗo Pyotr Valuev (e ɗemngal Riisi Валуевский циркуляр), haɗi Ukraninaaɓe huutoraade ɗemngal mum en neeniwal^[8].

Teeminannde 20ɓiire

E hitaande 1914, laamɗo biyeteeɗo Nikolaas II haɗi mawninde duuɓi 100 jibinannde binndoowo Ukrayiina lolluɗo biyeteeɗo Taras Shevchenko e nder laamu Riisi.

E fuɗɗoode hitaande 1917, Rewolison Feebariyee mo Alexander Kerensky ardii, fooli laamu nguu, rokki leƴƴi tooñanngeeji ko adii ɗuum fartaŋŋe haɓaade ndimaagu mum en^[9].

Caggal nde o heɓi laamu e darorɗe hitaande 1917, Lenin bayyini wolde nder leydi e nder Laamu Riisi ɓooyngu, teeŋti noon e wolde 1917–1921 hakkunde Republique Ukrayninaane e Riisi Sowiyet, ko ɗum addani Ukrayiina feccude hakkunde Poloñ e Riisi (e, gila 1922, Dental Sowiyet)^[10] ^[11].

E hitaande 1932-1933, laamu Sowiyetik e gardagol Joseph Stalin fuɗɗii Holodomor (heege artificielle), ko ɗum huunde nde yimɓe heewɓe nganndi ko warngooji baɗnooɗi e yimɓe Ukrayiina, ko ina tolnoo e miliyoŋaaji 10 neɗɗo maayi heen^[12].

E hitaande 1937, NKVD (caggal ɗuum innitiraa ko Ministeer geɗe nder leydi Dental Sowiyet) fiyi ko ɓuri heewde e annduɓe Ukrayninaane, e yimɓe pinal, e annduɓe, ɓe mbari ɓalli maɓɓe e nder sirlu e nder ladde Bykivnyan, ɗo siftorde mahiraa caggal nde Dental Sowiyet yani^[13].

E hitaande 1941-1945, Naseer en keɓti leydi ndii fof, gooto e siwil en Ukrayninaane njoyo maayi heen

E kitaale 1960 e 1980, laamu Sowiyet ina softina luural no feewi, ina nelda luulndiiɓe mum miijooji e nder kasooji e nder opitaaluuji hakkillaaji. Luulndo ɓurngo lollude e leydi Ukrayiina ko Vasyl Stus^[14] ^[15]..

E kitaale 1985-1991, Dental Sowiyet yani, ñalnde 24 ut 1991, Ukrayiina habri jeytaare mum.

Teeminannde 21ɓiire

Caggal manndaa tataɓo Vladimir Putin, gardinooɗo laamu e hitaande 2012, leydi Riisi fuɗɗiima haɓaade ndimaagu haala. Yanti heen, caggal nde Putin heɓi laamu , mooftude konu mum sara keerol fuɗnaange Ukrayiina, o waɗti hare humpito mawnde e leydi ndii.

Ngam jokkude laamu, hooreejo leydi Ukrayiina e oon sahaa, hono Viktor Yanukovich, noddii Putin yo neldu konu mum 2013, ɗum jibini seppooji biyeteeɗi Euromaidan.

Ñalnde 20 feebariyee 2014, nde Yanukovich woni to Kiev, Riisi umminii feere ngam heɓtude Kirime. Ñalnde 12 abriil 2014, Riisi fuɗɗii wolde to fuɗnaange Ukrayiina nde konu nguu, e gardagol ofisee fedde ndeenka leydi Riisi, hono Igor Girkin, heɓti wuro Slovyansk. Ñalnde 13 abriil 2014, Ukrayiina umminii « operation anti-terroriste » (ATO) ngam haɗde Riisi^[16] ^[17]^[18]^[19].

Haa e hitaande 2022, Riisi, rewrude « Republique populaire de Donetsk », laamɗo mum gadano oo, ko politikyanke biyeteeɗo Alexander Borodai, jeyaaɗo to Mosku, waɗi hare e Ukrayiina, nde ɓeydii hare haa wonti hare timmunde e Ukrayiina. E hitaande 2022, seppooji keewɗi ngam haɓaade wolde mbaɗii e nder leydi Riisi, ɗi doole kisal ndartini^[20] ^[21] ^[22].

To leydi Ukrayiina, Riisi waɗii bonanndeeji mawɗi e nder wolde, ko wayi no bommbooji e nokkuuji siwil en, e halkude gure timmuɗe ko wayi no Mariupol, e torlaade siwil en sabu miijooji mum en luulndiiɗi, haa arti noon e torlaade e nder cuuɗi hoɗɓe. Bonannde ɓurnde bonde e siwil en to Ukrayiina ko warngooji baɗnooɗi to wuro Bucha, baɗnooɗi e lewru marse 2022^[23].^[24].

Ganndo politik Riisi biyeteeɗo Timofey Sergeytsev, e nder winndannde mum « Hol ko Riisi foti waɗde e Ukrayiina ? (E ɗemngal Riisi: Что Россия сделать с Украиной?), noddi warngooji keewɗi. Ameriknaajo biyeteeɗo Timothy Snyder innitiri ɗum "Deftere janngirnde warngooji leydi Riisi" ^[25] ^[26]^[27] ^[28] ^[29].

Wikimedia Commons: Ukrayiina – des documents multimédia.

Leydi e Yuroopu

HIIMOƁE

↑ Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.
↑ Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800
↑ Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
↑ Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.
↑ Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.
↑ Об отмене стеснений малорусского печатного слова
↑ XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ
↑ ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР
↑ Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому
↑ Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.
↑ Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.
↑ Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.
↑ Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.
↑ Каганов Ю. О. Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х — 1991 рр. — Запоріжжя, 2009.Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960- 80-х років. — К., 1995
↑ Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні середина 1950-х — початок 1990-х років. — К., 1998.
↑ Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе
↑ Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"
↑ НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям
↑ Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею
↑ Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.
↑ Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с.
↑ Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.
↑ Москалёв Алексей Владимирович
↑ Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву
↑ Russia's genocide handbook
↑ Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине
↑ 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps
↑ Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'
↑ Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’

[1] Прибалтийско-финские народы России / Отв. ред. Е.И. Клементьев, Н.В. Шлыгина. — М.,: Наука, 2003. — С. 361. — 671 с.

[2] Тарас А. Е. Войны Московской Руси с Великим княжеством Литовским и Речью Посполитой в XIV—XVII вв. — М.; Минск : АСТ; Харвест, 2006. — 800

[3] Русско-литовские и русско-польские войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907

[4] Кром М. М. Стародубская война (1534—1537). Из истории русско-литовских отношений. — М.: Рубежи XXI, 2008.

[5] Записки о Московіи XVI вѣка сэра Джерома Горсея. Переводъ съ англійскаго Н. А. Бѣлозерской. Съ предисловіемъ и примечаніями Н. И. Костомарова.— С.-Петербургъ: Изданіе А. С. Суворина, 1909. — 159 с.

[6] Об отмене стеснений малорусского печатного слова

[7] XIVЯК МОСКВА ЗНИЩИЛА ВОЛЮ ДРУКУ КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКОЇ ЛАВРИ

[8] ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР

[9] Ювілей Т.Г. Шевченка і студентські заворушення в Києві 100 років тому

[10] Корніеєнко Агніешка Розстріляне відродження / Rozstrzeelane odrodzenie, Краків-Перемишль 2010 (пол.), 272 с.

[11] Від українізації до русифікації. Інформаційний бюлетень ЗП УГВР. — Ч. 2. — Нью-Йорк, 1970.

[12] Репресовані кінематографісти. Актуальна пам'ять: Статті й документи /Кінематографічні студії. Випуск п'ятий. — К.: «Кіно-Театр»; «АРТ КНИГА», 2017. — 176 с.

[13] Історія української літератури XX століття: у 2 кн.: 1910—1930-ті роки: Навч. посібник/ за ред. В. Г. Дончика. — Кн. 1. — К.: Либідь, 1993. — С. 21.

[14] Каганов Ю. О. Опозиційний виклик: Україна і Центрально-Східна Європа 1980-х — 1991 рр. — Запоріжжя, 2009.Касьянов Г. В. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960- 80-х років. — К., 1995

[15] Русначенко А. М. Національно-визвольний рух в Україні середина 1950-х — початок 1990-х років. — К., 1998.

[16] Террористы привязали мужчину с украинским флагом к столбу в Зугрэсе

[17] Попавший в плен боец АТО рассказал об издевательствах толпы у "столба позора"

[18] НЕZЛАМНІ: Ірина Довгань - історія донеччанки, катованої окупантами за допомогу українським бійцям

[19] Патріотка Ірина Довгань, яку катували терористи, розповіла, чому не вважає себе героїнею

[20] Garaev D. The Methodology of the ‘Russian World’and ‘Russian Islam:’New Ideologies of the Post-Socialist Context (англ.) // The Soviet and Post-Soviet Review. — 2021. — Iss. 48, no. 3. — P. 367—390.

[21] Лариса Дмитрівна Якубова. Рашизм: звір з безодні. — Akademperiodyka, 2023. — 315 с.

[22] Tsygankov, Daniel Beruf, Verbannung, Schicksal: Iwan Iljin und Deutschland // Archiv fuer Rechts- und Sozialphilosophie. — Bielefeld, 2001. — Vol. 87. — 1. Quartal. — Heft 1. — S. 44—60.

[23] Москалёв Алексей Владимирович

[24] Пошкоджена будівля медзакладу, є загиблі: РФ завдала повторного удару по Києву

[25] Russia's genocide handbook

[26] Это настоящий концлагерь: 21 фильтрационный лагерь создали оккупанты на Донетчине

[27] 'You can't imagine the conditions' - Accounts emerge of Russian detention camps

[28] Mariupol Women Report Russians Taking Ukrainians To 'Filtration Camps'

[29] Ukrainians who fled to Georgia reveal details of Russia’s ‘filtration camps’

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]